Previous Entry Add to Memories Tell a Friend Next Entry
крізіс українського лібералізму
[info]autar
Минуло кілька років. І торік День Вест-Голлівуда пройшов ще цікавіше, ніж зазвичай. Попереду процесії в полоні червоних і зірково-смугастих прапорів ішли сивочолі радянські ветерани війни, а за ними, пританцьовуючи і підспівуючи, – представники місцевої «райдужної» спільноти. Перші й другі не змішувалися, наче олія і вода. Та все ж ця колона городян різних рас, національностей, статей і орієнтацій ішла в одному напрямку, однаково вдячно приймаючи захоплені вигуки та оплески численної різномовної публіки.

Пише відомий український "ліберальний демократ" Вахтанг Кіпіані.
Не знаю, чи саме так виглядала ця історія, чи це переспів. Але що тут ставиться нам у приклад українським лібералом? Я от, наприклад, наївний, думав, що за "нетоталітаризму", якщо я не люблю "дєтєй Германії", то ніхто мене не примушуватиме робити те, що є апріорі добровільним. От щодо сексменшин - я не є до них можу бути скільки завгодно толерантним, але от не хочу я марширувати у їх складі. Бо навіщо? 
Але в уявленні вітчизняних лібералів це дійсно постає як едакий "дисциплінарний санаторій" - де "проблеми всіх вивчають, вирішують, форму шиють", але у підсмку ти маєш марширувати в складі гей-парадів ледь не у обов"язковому порядку. Цирк.
Борони, Боже, українську ліберальну демократію від таких демократів.

але ж погодьтеся, красивий у них прапор ) веселковий
під таким не гріх й помарширувати )

авжеж, чому би й ні :)

там не йдеться про примус. радше про інтеграцію (або натуралізацію).

звісно, з точки зору приватності європейський підхід (всім посрати, що ти і хто ти, поки не чиниш злочинів) кращий, але часами призводить до проблем. Напр., конфлікти з мусульманами ті ж.

Вітаю з Днем Народження :) Гарного настрою, а також сил і натхнення для подорожей і пригод! Ура!

пересмикуєте.

де у тексті про примус? де про обов"язковий характер походів? не подобається - не ходіть. і тут, і там.

хіба не написано, що влада переконала ветеранів, купила турботою, якщо хочете.

це "ліберальний демократ" Кіпіані, хоч жодного разу я себе так не називав. з чужого компа. нєохота логініцца.

"Попереду процесії в полоні червоних і зірково-смугастих прапорів ішли сивочолі радянські ветерани війни, а за ними, пританцьовуючи і підспівуючи, – представники місцевої «райдужної» спільноти"

"Купила турботою". Примус, відомо, буває дуже різним, і не обов"язково має відтворювати методи СРСР чи якогось іншого авторитарного режиму. В даному випадку - я не вважаю необхідним сам факт такого примусу.
З Вашого матеріалу незрозуміла необхідність цього - проведення процесії такого штибу для громади міста. Мені це здається не досягненням демократії, а толерантністю для "галочки" (в стилі якраз СРСР), отже абсурдом. Якщо не співчуття гідним - то принаймні точно не вартим захоплених відгуків і подання як прикладу буцімто цивілізованого вирішення проблеми.


Home